Мені набридло ІРландське віскі
З його дешевою рудою етикеткою,
Із срібною кольчугою штампів,
Що оголює некрасиві ноги.
Аромату пошматовані кіски,
Горло, злизане німфеткою,
Смак, як пиво у тамбурі,
Імідж, мов тільки з дороги.

Мене бісить ця цукерка,
Загорнута в радянський папір,
Що продається на кожному кроці
З целюлітними, рельєфними боками.
її носить у сумці студентка,
А колись привіз араб самір.
Вона тягнеться, як лірика у році,
Вона туга, як бабці із кулькАми.

Мене дратують фіолетові квіти,
Від яких тхне кЛУмбами на дачі,
Яких запилюють нетверезі бджоли,
Вони не мають нектару... Так,.. колись в гербарій.
Їх люблять романтики, їх також люблять діти,
Яскраві пелюстки, що росами заплачуть.
Вони мені потрібні, як попсі "ґринджоли",
А в мене так постійно... Фіолетовий сценарій!

(6.03.09)