Робочій день закінчився о дев’ятій годині і десь з десяти хвилин десятого до напіводинадцяту я займалась унікальною справою – розглядування пасажирів маршрутного автобусу. Коли картинка за вікном занадто знайома  і шанси побачити щось цікаве майже нульові, то залишається план Бе. Іноді неприємний, іноді навідь огидний, але корисний. Зазвичай, коли їду у міському транспорті,  намагаюсь втулитись кудись подалі від обличь, вімкнути плеєр і заплющіти очі, та сьогодні стало довподоби дивитись на людей і аналізувати їх.
Поруч сиділа бабця,  не проста особистість, бо мені завжди везе наштовхуватись на таких, з помаранчевою перукою на голові, начесаною в три яруси. Рожева помада, багато дешевої біжутерії на вухах та шиї, чорним олівцем в два пальці намальовані брови, при цьому на її зморщеному підборідді росло волосся, чорне і кучеряве. Бррррр! Мені стало якось приторно. Не жінка, а новорічна ялинка! Вона здається насолоджувалась тим, що усі  її роздивлялись, мов вона знаменита знаменитість. Я перевела погляд на чоловіка, що сидів напроти. Засмерділо букетом аля немився днів десять, пив одіколон і закусював цибулею.
Відразу видно – роботяга! ) Коло бабці-ялинки стояла молоденька краля, з нарощеними нігтями і нарощеними віями. Цікаво, чи можна штучно наростити мозок?
Через ряд, попереду нас, сховався гарненький хлопець, мені навідь сподобалось його розглядати. Чистий, охайний, спокійний і .......звичайно одружений! Так принайні мені здалося інтуітивно.
Жовтий автобус-Богдан розсипався на шматки, кряхтів і пердів дешевою солярою, а ще скрипів, стогнав, глохнув на перехрестях та відмовлявся брати нових пасажирів або просто не заводився. Відчизняний водій відповідав відчизняним стандартам і звичайно хворів на слух, зір і психіку. Студенти весь шлях глузувалим  з нього, з бабці-ялинки, з п’яного роботяги, стібались до штучної кралі на високих підборах і при цьому ще встигали пити пиво і розповідати  анекдоти.   І ось, нарешті моя зупинка. Так якось сталось, що виходили ми  з тим гарненьким хлопцем разом і тут я помітила каблучку на його руці. Посміхнулась. Жіноча інтуіція існує!