Дивно, бо ти не сам.
Чомусь навіть прикро -
Пробач.
Напевне, я звикла,
Що ти лиш мій.
Ні, усе розумію!
Зичу лиш щастя
Й любові.
А в мене самі напасті.
Чого б то?..
Так хочу тобі сказати...
Але нехай усе буде
Дружньо,
Щоб казали люди:
"Щасливий!"
Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!! |
Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.
Вы здесь » Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!! » ПОЭЗИЯ » Щасливий
Дивно, бо ти не сам.
Чомусь навіть прикро -
Пробач.
Напевне, я звикла,
Що ти лиш мій.
Ні, усе розумію!
Зичу лиш щастя
Й любові.
А в мене самі напасті.
Чого б то?..
Так хочу тобі сказати...
Але нехай усе буде
Дружньо,
Щоб казали люди:
"Щасливий!"
.... чомусь в подібному випадку залишаєть певний присмак, відчуття суму, і на думці виникає - "так не чесно, не справедливо"... і "чому?!"
однак - гарно, ніжно і лаконічно... ))
Дякую, blok-ivan!
Вы здесь » Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!! » ПОЭЗИЯ » Щасливий