Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!!

Объявление

Журнал «СТЕНА» 2014: ВЕТЕР ПЕРЕМЕН!

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!! » ПОЭЗИЯ » Обійми динозавра всередені мене


Обійми динозавра всередені мене

Сообщений 1 страница 6 из 6

1

Обійми динозавра всередині мене,
Так, цього, що сховався в далекім кутку.
Він торкає,як кліпне, нервову систему,
Ішемія , коли він хропе на боку.
І шипи в нього боляче колють зі спини
Не навмисне він, та що поробиш, коли
Він блукає, шукає обіймів людини,
Хоч стоптав вже всю душу – не може знайти.
Обережно, потроху, бо можна злякати :
За колючкою – ікло, за пазурем – шип
Будуть в нього після обіймів зникати.
Це насправді мрійзавр, зникаючий тип.
Позіхне він солодко і мовчки всміхнеться,
І клубочком звернеться на серці, засне.
І йому щось чудове вже сниться, здається,
В його снах я побачила тільки тебе.

+2

2

А що, непогано, щоправда знову звелось все до однієї людини. А це тип поведінки чималої кількості людей. Кожен з нас має власного динозавра всередині, але хтось все життя намагається його приборкати, а когось приборкав він сам

0

3

Прекрасно! Цілісно!  :'(
+1!
(як казав класик: "Птичку жалко!")

0

4

blok-ivan написал(а):

Прекрасно! Цілісно!

Ну і що прекрасного ви тут знайшли? Якщо вам сподобалось, то чим, конкретніше. Давайте усі бедемо говорити правду, а не відкараскуватися банальним смайлом і одним словом. Автор повинен знати думку читача!

0

5

...Ем... красу, напевно, треба бачити серцем! ...я просто впевнений, що Ви її теж помітили!
Твір сприймається цілісно (як на мене), а це вже +
...
...Емм... авторка не зловживала дієслівними римами, це теж +
...
внутрішній неспокій (та інші переживання, недосяжні моїй чоловічій душі) подано не через банального їжачка, фольклорного персонажа, а через не такий вже заюзаний образ вимерлої рептилії! Досить зрозумілий образ, хоч і не зовсім поетично популярний, а це теж +
...
Ем... слова прості! (це вже Ви зацінуєте найкраще і погодитесь) і це теж +
...
Ну і нарешті (може ще щось пропустив;)) про сумні почуття і стан, близький, напевно, кожному авторка розповіла не кривавими сльозами на очах та натяками про суїцид, а в НУ ДУЖЕ МИЛІЙ ФОРМІ!  :'(  немов би мова йде не про динозавра, а про маленьке кошенятко, пухнасте і таке миле, що так і хочеться його взяти на руки й пригорнути до себе! це - найбільший "+"
...
І Shimanska все ж таки домоглася свого - викликала бажання обійняти! (особисто в мене)  :surprise:

...Емм... ось такий, поверхневий аналіз...
поради давати не хочу - якщо не виникло подібне бажання під час читання, значить не варто.  :flag:

0

6

Іване, дякую))) Це вже розмова, а не просто смайл)))

0


Вы здесь » Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!! » ПОЭЗИЯ » Обійми динозавра всередені мене