Дівча дорослішає.
Починає кричати про ненависть.
Знімає феньки і здирає прапори зі стелі.
Палить книжки романтичних поетес.
Розфарбовує стіни яскраво-масною пастеллю.

Дівча відкриває у собі стерво.
Малює очі.
Віддається спілкуванню повільно й нехтиво.
Не бере слухавку. Зрідка смажить вірші.
Розгортає клунки інтриг. Припиняє вірити в диво.

Дівча дорослішає.
Забинтовує кулаки зранку.
Стає гострою. Перетікає в холодні сосуди.
Порожні очі. Порожні уста. Дрібні істерики.
Перечитує перед сном Одкроення Іуди.

Мені так само важко вставати зранку.
Заварювати чай. Виноситись радіохедом.
Згадувати поезію. Триматись подалі
Від вікон морозних світанків. Забувати швидко
Її часопросторові магічні веди.

В неї очі кольору могу страху
Як і рік тому. Осінь мене штовхає
По-чоловічому в спину. Розбиває
Обличчя в кров. Вона не прийде лікувати -

Дівча дорослішає.