Дозвольте Вас відчути,
торкатись літерами.
Ви - моя неосяжна повторність
і неповторна осяжність.
Мені би Вас у всі мої запахи,
виплекані досвідом і квітами.
Дозвольте загорнути у льон
Ваше змучене тіло
і лікувати шрами тишею,
і сидіти вірно поруч,
тримати гарячу руку,
і мріяти про літо,
поетично бліде й пережите.
Зазернімо в оквітчане небо
бодлерівського декадансу,
все одно ми чорні вдови
на його могилі
зі стиглими почуттями і вимученим серцем.
У нашім волоссі сплітається міжчасся.
Охрестимо ж поцілунком нову епоху
винних атмосфер і прозорих світанків.
Наші життя - зшитий корсет Ренесансу,
тож стягніть тужче
аж до крові на тонкій спині
і дайте Вас відчути
груддю.

Отредактировано caЯЯioN (2011-09-19 22:17:51)