Так сумно з зливою прощатись
Без жодних променів тепла,
Якщо надворі віє вітер,
Якщо за вікнами гроза.
Дійти босоніж до кімнати,
Відкрити двері без ключів
І на підлозі пролежати
У вирі болю й почуттів.
Заплакати.
І щоб ніхто не бачив,
Заплакати…
Замкнутися в собі.
І проклинати, усміхатись,
А відчай свій в собі нести.
Ввімкнути музику спокійну —
Мою мелодію життя.
Мінорні ноти, і сумні мотиви,
І краплі з мокрого чола,
І ритм під музику проклятий,
І погляд, сповнений… тепла…
Злива
Страница: 1
Сообщений 1 страница 2 из 2
Поделиться12011-08-16 15:18:20
Поделиться22011-08-17 22:00:45
- Старожил
- Откуда: Киев
- Зарегистрирован: 2011-04-16
- Приглашений: 0
- Сообщений: 618
- Уважение: +22
- Позитив: +17
- Пол: Женский
- Возраст: 30 [1995-07-07]
- Провел на форуме:
14 дней 3 часа - Последний визит:
2012-04-12 14:09:10
Мабуть ні))
В чужій музиці можливо знайти шматочки що схожі на мене. Ці шматочки і дають такі відчуття...
А в вірші цьому теж є щось схоже на мене, і цим він мені подобається. Але цей стрибок з одного ритму на інший...
Страница: 1
