Всі події та особи вигадані. Будь – яке співпадіння вважати випадковим.

Студенти

Кумедія з трагічним закінченням у одній дії.

    Дійові особи:

Микита – студент;
Петро – студент;
Онуфрій – студент;
Маркіян – товариш Микити, Петра та Онуфрія, також студент;
Орися – староста групи;
Христина Вітольдівна – молода, доволі гарна, самозакохана, несправедлива та сувора жінка, викладач італійської мови;
Романо Проді – видатний європейський політик, до п’єси майже ніякого відношення не має;
Анжеліка Опанасівна – декан факультету;
А також голос із-за дверей, який належить стоячому там студентові;

    Дія перша ( і остання )

Авдиторія зі стільцями і партами, в якій сидять Микита, Петро, Онуфрій та Маркіян, роблячи вигляд, що вони сумлінно готуються до заняття. Входить Христина Вітольдівна.

Христина Вітольдівна: Добридень всім, я вас вітаю,
        і хутко двері  зачиняю!
Маркіян:  Шановна пані викладач, ви двері зачиніть,
       і в цю аудиторію нікого більше не впустіть!
Орися: Інші запізняться, для конференції шукають теми.
Христина Вітольдівна:    Я двері зачиню, то їх проблеми.
( Зачиняє двері і сідає за стіл )
А зараз я зроблю невеличку
всім остогидлу перекличку.
Онуфрій: Останнє не про нас, нема в нас приводу для каяття,
       відвідуємо ми всі ваші заняття!
Христина Вітольдівна: ( вельми задоволена бере журнал  ): А де Микола Пилипець,
хай йому грець!
А де ж поділася Маруся Шило,
Давно вже я не бачила її свиняче рило!..
( кладе журнал на стіл )
          От і відмітила я всіх, хто є відсутнім нині.
Микита: Не поважають вони вас, паршиві свині!
Х.В. ( розлючена ): Ви передайте тим, кого немає –
       Я до екзамену їх всіх не допускаю!
    ( про себе ):
Ох підчеплю я цю мерзоту на гачок!
    ( до студентів ):
Давайте працювати, годі балачок.

Раптом із – за дверей чути голос.

Х.В.: Що це за голос “вопіющєго” в пустелі?!
Голос із – за дверей: Шановна пані викладач, відкрийте двері!
Х.В.: Дверей не відчиню, приходить треба вчасно,
         Прямуйте геть, свинота ви нещасна!

За дверима чути кроки, які поступово стихають.

Орися: Я встану і піду, бо з-поміж цього бруду
   не хочу я сидіти і не буду!
Х.В.: Іди! іди! Ти все одно, падлюко,
         на іспиті потрапиш мені в руки!
Орися: Христино Вітольдівно, ви така зла даремно,
  бо в цьому світі все пов’язане взаємно;
  всіх злодіїв, підлот, лихих, мов чорна хмара,
  наприкінці шляху завжди чекає кара!
( звертаючись до студентів ):
            А ви, хитріші за старого лиса…
Х.В.:   Ще раз тобі кажу: іди до біса!
Орися: Як можете ви, з викладачем у купі…
Х.В.: Тобі вже сказано було, пішла до дупи!

Орися демонстративно залишає аудиторію, гучно грюкаючи дверима

Х.В.( про себе ):  Підлість закладена в моїй природі.
( до студентів ):
Давайте будемо перекладать статтю Романо Проді.
Петро: Ой, незважаючи на те, що ми сумлінно працювали,
  статтю Романо Проді ми не переклали.
  Весь день вчорашній тільки ваш предмет ми вчили,
  проте нічого на сьогодні так і не зробили.
Х.В.: У вас весь час трапляються такі заминки…
Всі хором: Шановна пані, ви – чарівна жінка!
Маркіян:    Неначе сяючими в темряві зірками,
         і день і ніч пишаємось ми вами,
Петро:        В лиху годину, в добрий час –
         наші думки тільки про вас!
Х.В. ( пишаючись сама собою ):
Як рада я таких товаришів чудових мати,
На іспиті поставлю всім вам автомати!
Всі хором: Які розумні ви, які талановиті,
         в зрівнянні з вами інші всі – то бовдури набиті!
Маркіян:  Ви просто янгол, справжня надлюдина,
                 а як пасує вам ваша кофтина…

Раптом двері відчиняються і на порозі  грізною постаттю з’являється Анжеліка Опанасівна, декан факультету.

А.О.: Нарешті я до вас дісталась, люди.
         Добридень всім, але цей день для вас таким не буде.
( до Христини Вітольдівни ):
        Як ваш начальник, гордо заявляю,
        що більше ви тут не працюєте, я вас звільняю.
( до Маркіяна та його товаришів, які тремтять з жаху ):
       На іспиті вам буде дуже тяжко, підлабузник,
       Не тільки вам – усім, хто любить підлизати гузно.
       З простою річчю треба вам змиритись –
       Лиш працею всього можна добитись!
Завіса